пороздираний

порозди́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пороздирати.

|| пороздирано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пороздираний — порозди́раний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пороздираний — ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороздира́ти. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п'ят, пороздирані (Ганна Барвінок); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш).  Словник української мови у 20 томах
3. пороздираний — ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороздира́ти. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п’ят, пороздирані (Барв., Опов.., 1902, 285); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш, Вибр., 1969, 175).  Словник української мови в 11 томах