пороздираний
порозди́раний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пороздирати.
|| пороздирано, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пороздираний — порозди́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пороздираний — ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороздира́ти. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п'ят, пороздирані (Ганна Барвінок); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
- пороздираний — ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороздира́ти. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п’ят, пороздирані (Барв., Опов.., 1902, 285); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш, Вибр., 1969, 175). Словник української мови в 11 томах