1. Словник української мови в 11 томах

пороздираний

ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пороздира́ти.

Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п’ят, пороздирані (Барв., Опов.., 1902, 285);

Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш, Вибр., 1969, 175).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороздираний — порозди́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пороздираний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пороздирати. || пороздирано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пороздираний — ПОРОЗДИ́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пороздира́ти. Діти, як опудала, позамурзувані ходять, сорочки до п'ят, пороздирані (Ганна Барвінок); Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах