1. Словник української мови в 11 томах

пороздирати

ПОРОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. що. Роздерти, розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях;

// Подряпати в багатьох місцях.

2. кого. Роздерши, заподіяти смерть усім або багатьом (про собак, хижаків і т. ін.).

— Пам’ятайте собі, як мене [ведмедя] хоч одного дня ошукаєте, то я вас [звірів] усіх пороздираю! (Фр., IV, 1950, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пороздирати — пороздира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пороздирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 що. Роздерти, розірвати все чи багато чого-небудь, у багатьох місцях. || Подряпати в багатьох місцях. 2》 кого. Роздерши, заподіяти смерть усім або багатьом (про собак, хижаків і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пороздирати — ПОРОЗДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. що. Роздерти, розірвати все або багато чого-небудь, у багатьох місцях; // Подряпати в багатьох місцях. Кури пороздирали грядки. 2. кого. Роздерши, заподіяти смерть усім або багатьом (про собак, хижаків і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пороздирати — Пороздира́ти, -ра́ю, -ра́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пороздирати — Пороздира́ти, -ра́ю, -єш гл. 1) Разорвать, разодрать (во множествѣ). Пороздирали собі пуза. Мнж. 4. 2) Растерзать (многихъ). Словник української мови Грінченка