порок
поро́к
-у, ч.
1》 Негативна риса, вада кого-, чого-небудь, що заслуговує на загальний осуд.
2》 заст. Аморальна поведінка, розпуста.
3》 Фізична вада, каліцтво.
Порок серця — стале ураження клапанів серця, а також отворів, що закриваються цими клапанами; вада серця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови