порубок

пору́бок

-бка, ч., іст., зах.

Збір на громадські потреби (утримання писаря, вчителя, сторожів і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. порубок — ПОРУ́БОК, а, ч., заст. Подать, збір грошей на громадські потреби.  Словник української мови у 20 томах
2. порубок — Пору́бок, -бка м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.). Вх. Зн. 53.  Словник української мови Грінченка