порубник пору́бник -а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках порубник — пору́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови у 20 томах порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови в 11 томах