порубник

пору́бник

-а, ч.

Той, хто самовільно рубає ліс, дерева.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порубник — пору́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови у 20 томах
  3. порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови в 11 томах