порубник ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me порубка порубцьований Значення в інших словниках порубник — пору́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови порубник — -а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови у 20 томах
Значення в інших словниках порубник — пору́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови порубник — -а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови у 20 томах