порубник
пору́бник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порубник — -а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови у 20 томах
- порубник — ПОРУ́БНИК, а, ч. Той, хто самовільно рубає ліс, дерева. Словник української мови в 11 томах