Великий тлумачний словник сучасної мови

поряду

по́ряду

присл., заст., розм.

В належній послідовності.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поряду — по́ряду прислівник по порядку незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. поряду — ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. поряду — По́ряду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поряду — ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307).  Словник української мови в 11 томах
  5. поряду — По́ряду нар. По порядку.  Словник української мови Грінченка