поряду

ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності.

Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307).

Значення в інших словниках

1. поряду — по́ряду прислівник по порядку незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. поряду — присл., заст., розм. В належній послідовності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поряду — ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. поряду — По́ряду, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поряду — По́ряду нар. По порядку.  Словник української мови Грінченка