поряду
ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності.
Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поряду — по́ряду прислівник по порядку незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
- поряду — присл., заст., розм. В належній послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поряду — ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
- поряду — По́ряду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поряду — По́ряду нар. По порядку. Словник української мови Грінченка