1. Словник української мови у 20 томах

поряду

ПО́РЯДУ, присл., заст., розм.

По порядку, в належній послідовності.

Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Б. Грінченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поряду — по́ряду прислівник по порядку незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. поряду — присл., заст., розм. В належній послідовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поряду — По́ряду, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. поряду — ПО́РЯДУ, присл., заст., розм. По порядку, в належній послідовності. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307). Словник української мови в 11 томах
  5. поряду — По́ряду нар. По порядку. Словник української мови Грінченка