порятівниця

порятівни́ця

-і.

Жін. до порятівник.

Значення в інших словниках

1. порятівниця — порятівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. порятівниця — ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к. Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (І. Микитенко); Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці з двома величезними кухлями, зробленими з гранат (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
3. порятівниця — ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к. Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (Мик.  Словник української мови в 11 томах