порятівниця

ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к.

Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (Мик., II, 1957, 404);

Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці з двома величезними кухлями, зробленими з гранат (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 341).

Значення в інших словниках

1. порятівниця — порятівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. порятівниця — -і. Жін. до порятівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порятівниця — ПОРЯТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до порятівни́к. Увійшовши до кімнати, де вже були всі члени комісії, Уля побачила свою колишню порятівницю (І. Микитенко); Наша порятівниця, дівчинка, перестрибнула через перелаз і побігла до криниці з двома величезними кухлями, зробленими з гранат (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах