поріз

порі́з

-у, ч.

Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим.

|| Порізане місце на поверхні чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. поріз — порі́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. поріз — див. рана  Словник синонімів Вусика
3. поріз — [поур’із] -зу, м. (на) -з'і, мн. -зие, -з'іy  Орфоепічний словник української мови
4. поріз — ПОРІ́З, у, ч. Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим. Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив, і Прокіп встиг про нього забути (М. Руденко); // Порізане місце на поверхні чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
5. поріз — РА́НА (пошкодження тканини тіла або внутрішніх органів людини, тварини), ПОРА́НЕННЯ, УРА́ЗА (ВРА́ЗА) заст.; ПРОБО́ЇНА (крізна); ПОРІ́З (різана); ПОРУ́Б (рубана). В нього почалася цинга. Все тіло вкрилося ранами й синцями (З.  Словник синонімів української мови
6. поріз — ПОРІ́З, у, ч. Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим. Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив, і Прокіп встиг про нього забути (Руд., Остання шабля, 1959, 179); // Порізане місце на поверхні чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах