поріз
ПОРІ́З, у, ч. Рана на тілі, заподіяна ножем або взагалі чимсь гострим, ріжучим.
Неглибокий поріз на долоні вже не кровоточив, і Прокіп встиг про нього забути (Руд., Остання шабля, 1959, 179);
// Порізане місце на поверхні чого-небудь.
Березовий сік був для неї кров’ю дерева, а кожен поріз на корі — раною, яка витискувала з дівочих очей сльози обурення (Коз., Сальвія, 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)