Великий тлумачний словник сучасної мови

посвітач

посві́тач

-а, ч., діал.

Свічник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посвітач — Посвітач, -ча м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка