посвітач

посві́тач

-а, ч., діал.

Свічник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвітач — Посвітач, -ча м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка