посвітач

Посвітач, -ча

м. Подсвѣчникъ, приборъ для освѣщенія лучиной. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвітач — -а, ч., діал. Свічник. Великий тлумачний словник сучасної мови