посвіт

Посвіт, -ту

м. Свѣтъ, огонь. Ідут вни дальше, аж з далека вздріли посвіт. Старший брат виріджиї найменшого, чи би не взів з тої хати посвіту. Гн. II. 241.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посвіт — по́світ іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. посвіт — -у, ч., діал. 1》 Світло, світлення. 2》 Який-небудь світильник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посвіт — ПО́СВІТ, у, ч., діал. 1. Світло, освітлення. Ідуть вни [вони] дальше, аж здалека вздріли посвіт (Сл. Б. Грінченка). 2. Який-небудь світильник. Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з по́світами джури (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. посвіт — ЛА́МПА (прилад для освітлення), ЛАМПА́ДА заст., поет., ПО́СВІТ діал.; СВІТИ́ЛЬНИК (великий); ЛІХТА́Р (освітлювальний прилад, у якому джерело світла захищене склом, слюдою тощо); ШАХТА́РКА (шахтарський ліхтар); ПЛАФО́Н (електричний з абажуром). Словник синонімів української мови
  5. посвіт — ПО́СВІТ, у, ч., діал. 1. Світло, освітлення. Ідуть вни [вони] дальше, аж здалека вздріли посвіт (Сл. Гр.). 2. Який-небудь світильник. Поспішали Піші ловчії з хортами. Тут же з по́світами джури (Л. Укр., IV, 1954, 169). Словник української мови в 11 томах