поселення
посе́лення
-я, с.
1》 Дія за знач. поселити 1) і поселитися 1).
2》 У давні часи – місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства.
|| Населений пункт, селище.
|| Місце, де оселяється хто-небудь.
|| Місце, де оселяються, гніздяться великою масою деякі тварини, птахи, комахи і т. ін.
3》 У дореволюційній Росії – заслання у віддалену місцевість як один із засобів покарання.
|| Місце такого заслання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови