поселення
ПОСЕ́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. посели́ти 1 і посели́тися 1.
На нових місцях поселення держава заздалегідь збудувала чудові будинки (з наук. літ.);
– Від козаків ми походимо.., одному з куренів було визначено оці місця під поселення (О. Гончар);
Улюбленим місцем поселення кротів є низинні райони, узлісся, лісові дороги, галявини, просіки, луки і городи (з наук. літ.).
2. У давні часи – місце осілого життя людей, що виникло з розвитком землеробства.
Для Давньої Русі характерним типом поселення було дворище. В Україні існували ще й такі види поселення: хутір, зимівник, слобода, посад, військові поселення (з наук. літ.);
На південний схід від Львова лежить село Звенигород, .. одне з найстаріших поселень Київської Русі (з наук.-попул. літ.);
Ці [землеробсько-скотарські] племена жили великими поселеннями (з наук. літ.);
// Населений пункт, селище.
Йшов [Ярема] цілий день, вибираючи глухі стежки, обходячи шляхи і людські поселення (П. Загребельний);
// Місце, де оселяється хто-небудь.
На новому поселенні мав залишатися я та ще хтось з бажаючих (А. Хорунжий);
// Місце, де оселяються, гніздяться великою масою деякі тварини, птахи, комахи і т. ін.
Прозорий перший туман злегка засивівся по вибалках, рясно всипаних горбиками підземних кротячих поселень (О. Гончар).
3. Заслання у віддалену місцевість як один із засобів покарання.
– Власна жінка посвідчила, що він хотів убити пана. А за це знаєте що? – Ні, не знаємо. – Каторжні роботи. – Він же старий, дід! – ще більше зажурився учитель. – Тоді довічне поселення в Сибіру (М. Стельмах);
// Місце такого заслання.
Петрусь їде з мамою в Сибір до тата на поселення (Ф. Бурлака).
△ (1) Військо́ві посе́лення, іст. – запроваджена Аракчеєвим за царювання Олександра І особлива організація війська, а саме: до складу розміщеної де-небудь частини кадрової армії включали всіх місцевих селян-чоловіків (віком від 18 до 45 років), які ставали таким чином довічними солдатами і були зобов'язані, крім сільськогосподарських робіт, виконувати різні військові повинності.
Пушкін побачив тут [в Україні] одну з найогидніших форм рабства – аракчеєвські військові поселення (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)