поскочити — Великий тлумачний словник сучасної мови

поскочити — поско́чити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
поскочити — ПОСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Підскочити. Як коза поскочила (Номис); В тій хвилі панна відчинила дверці фаетона, вискочила з нього і проворно, мов білиця, поскочила до мостового поруччя (І. Франко); Поскочила Орися до дверей, недовго шукала Гриви, зараз привела його перед панотця (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
поскочити — ПОСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док., діал. Підскочити. Як коза поскочила (Номис, 1864, № 7707); В тій хвилі панна відчинила дверці фаетона, вискочила з нього і проворно, мов білиця, поскочила до мостового поруччя (Фр. Словник української мови в 11 томах
поскочити — Поскочити, -чу, -чиш гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201). Словник української мови Грінченка