Великий тлумачний словник сучасної мови

поскрипувати

поскри́пувати

-ую, -уєш, недок.

Раз у раз неголосно скрипіти, видавати скрипучі звуки.

|| чим. Викликати скрипіння, утворювати скрип чим-небудь.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поскрипувати — поскри́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. поскрипувати — див. звучати; шуміти  Словник синонімів Вусика
  3. поскрипувати — ПОСКРИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз неголосно скрипіти, видавати скрипучі звуки. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. поскрипувати — СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу).  Словник синонімів української мови
  5. поскрипувати — ПОСКРИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз неголосно скрипіти, видавати скрипучі звуки. Бряжчать мережані ярма з терновими занозами, поскрипують нові чумацькі мажі, вкриті шкурами, закурені в далекій дорозі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
  6. поскрипувати — Поскрипувати, -пую, -єш гл. Поскрипывать. Ой чого ти поскрипуєш, ти, ядлова хато? Лукаш. 38.  Словник української мови Грінченка