поскубти

поску́бти

-бу, -беш і поскубати, -аю, -аєш і поскубати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що-небудь, смикати якийсь час.

|| Смикаючи, скубучи, вирвати волосся, пір'я.

2》 Захоплюючи губами, зубами, рвати, скубти траву якийсь час (про тварин).

3》 Вищипати пір'я в забитої птиці; обскубти, обпатрати.

4》 розм. Покарати, надравши вуха, чуба.

|| Взагалі осудити, полаяти і т. ін.

5》 перен., розм. Заподіяти якусь шкоду, завдати збитків кому-, чому-небудь.

Значення в інших словниках

1. поскубти — поску́бти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поскубти — ПОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і ПОСКУ́БА́ТИ, а́ю, а́єш док., кого, що. 1. Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що-небудь, смикати якийсь час. Хлоп'ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами, з невеличкими оселедцями.  Словник української мови у 20 томах
3. поскубти — ПОСКУ́БТИ, бу́, бе́ш і ПОСКУБА́ТИ, а́ю, а́єш і ПОСКУ́БАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що-небудь, смикати якийсь час. Хлоп’ята стояли без шапок, з низенько постриженими головами, з невеличкими оселедцями.  Словник української мови в 11 томах
4. поскубти — Поску́бти, -бу́, -бе́ш гл. Подергать за волосы, за ухо.  Словник української мови Грінченка