поскублений

поску́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубти.

Значення в інших словниках

1. поскублений — поску́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (І.  Словник української мови у 20 томах
3. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (Мик., II, 1957, 202); Чорний, обідраний, кривий, без поворота.  Словник української мови в 11 томах