поскублений

поску́блений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскублений — поску́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (І. Словник української мови у 20 томах
  3. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (Мик., II, 1957, 202); Чорний, обідраний, кривий, без поворота. Словник української мови в 11 томах