поскублений

поску́блений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поскублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (І. Словник української мови у 20 томах
  3. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (Мик., II, 1957, 202); Чорний, обідраний, кривий, без поворота. Словник української мови в 11 томах