Орфографічний словник української мови

поскублений

поску́блений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поскублений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поскубти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. поскублений — ПОСКУ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поску́бти. Альоша перебирав худими пальцями жорстку поскублену шерсть свого приятеля [собаки] (Мик., II, 1957, 202); Чорний, обідраний, кривий, без поворота.  Словник української мови в 11 томах