послугач

послуга́ч

-а, ч., діал.

Слуга, служник.

Значення в інших словниках

1. послугач — послуга́ч іменник чоловічого роду, істота діал.  Орфографічний словник української мови
2. послугач — ПОСЛУГА́Ч, а́, ч., заст. Слуга, служник. Зимою, коли не було либацького заробітку, він звичайно наймався в Дрогобичі на .. послугача .. до готелю (І.  Словник української мови у 20 томах
3. послугач — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст.  Словник синонімів української мови