посмиком

по́смиком

присл., діал.

Дуже швидко; прожогом, стрімголов.

Значення в інших словниках

1. посмиком — по́смиком прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. посмиком — ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
3. посмиком — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови
4. посмиком — ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки… (Вовчок, VI, 1956, 293).  Словник української мови в 11 томах