посмиком

ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов.

Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки… (Вовчок, VI, 1956, 293).

Значення в інших словниках

1. посмиком — по́смиком прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. посмиком — присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посмиком — ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах
4. посмиком — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови