1. Словник української мови в 11 томах

посмиком

ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов.

Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки… (Вовчок, VI, 1956, 293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посмиком — по́смиком прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. посмиком — присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посмиком — ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. посмиком — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови