посмиком
ПО́СМИКОМ, присл., діал.
Дуже швидко; прожогом, стрімголов.
Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки... (Марко Вовчок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посмиком — по́смиком прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- посмиком — присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посмиком — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
- посмиком — ПО́СМИКОМ, присл., діал. Дуже швидко; прожогом, стрімголов. Чи спав, чи не спав, удосвіта скочив на коняку та посмиком у Лучки… (Вовчок, VI, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах