Великий тлумачний словник сучасної мови

посмучений

посму́чений

-а, -е.

Який посмутився, став засмученим (перев. про всіх чи багатьох).

|| Який виражає смуток (про очі, погляд, обличчя).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посмучений — посму́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. посмучений — ПОСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Який посмутився, став засмученим (перев. про всіх або багатьох). [Пані:] Та й чого це ви всі такі посмучені? Чи, може, й досі боїтеся того пройдисвіта? (С. Васильченко); // Який виражає смуток (про очі, погляд, обличчя).  Словник української мови у 20 томах
  3. посмучений — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
  4. посмучений — ПОСМУ́ЧЕНИЙ, а, е. Який посмутився, став засмученим (перев. про всіх або багатьох). [Пані:] Та й чого це ви всі такі посмучені? Чи, може, й досі боїтеся того пройдисвіта? (Вас., III, 1960, 214); // Який виражає смуток (про очі, погляд, обличчя).  Словник української мови в 11 томах