пособитися

пособи́тися

-обиться, перев. безос.

Стати у пригоді.

Не пособиться кому — не допоможе.

Значення в інших словниках

1. пособитися — пособи́тися дієслово доконаного виду у фразеологічному звороті безос.  Орфографічний словник української мови
2. пособитися — ПОСОБИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, недок.: ◇ (1) Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. – не допоможе. Хоч плач, хоч пробач, – не пособиться (Сл. Б. Грінченка); [Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться?...  Словник української мови у 20 томах
3. пособитися — ПОСОБИ́ТИСЯ: ◊ Не посо́биться, перев. безос., кому, розм. — не допоможе. Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться (Сл. Гр.); [Улька:] Та що, як я співатиму? Що ж мені пособиться? Хоч яка буде жалісна пісня, то хто ж її почує? Ніхто й не почує (Мик.  Словник української мови в 11 томах
4. пособитися — Пособля́тися, -ля́ється сов. в. пособи́тися, -биться, гл. безл. Помогать, помочь (безлич.). Хоч плач, хоч пробач, — не пособиться. Кролев. у.  Словник української мови Грінченка