пособляти
пособля́ти
-яю, -яєш, недок., пособити, -соблю, -собиш; мн. пособлять; док., розм.
Те саме, що допомагати.
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипособля́ти
-яю, -яєш, недок., пособити, -соблю, -собиш; мн. пособлять; док., розм.
Те саме, що допомагати.
|| безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови