пособляти —
див. ДОПОМАГАТИ.
Словник синонімів Караванського
пособляти —
див. допомагати
Словник синонімів Вусика
пособляти —
-яю, -яєш, недок., пособити, -соблю, -собиш; мн. пособлять; док., розм. Те саме, що допомагати. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пособляти —
див. підсобляти, помогати, попирати, заботитися, охороняти
Словник чужослів Павло Штепа
пособляти —
ПОСОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСОБИ́ТИ, соблю́, со́биш; мн. посо́блять; док., розм. Те саме, що допомага́ти. Батько розсердився, став їй доводити, що вона повинна пособляти сім'ї, бо та сім'я годувала її малесенькою (Л.
Словник української мови у 20 томах
пособляти —
ПОСОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОСОБИ́ТИ, соблю́, со́биш; мн. посо́блять; док., розм. Те саме, що допомага́ти. Батько розсердився, став їй доводити, що вона повинна пособляти сім’ї, бо та сім’я годувала її малесенькою (Л. Янов.
Словник української мови в 11 томах
пособляти —
Пособля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. пособи́ти, -блю, -биш, гл. Помогать, помочь. Тепломір скрізь пособляє чоловікові. Ком. II. 81.
Словник української мови Грінченка