поспитатися

поспита́тися

-аюся, -аєшся, док., розм.

Те саме, що спитатися.

|| Розпитати когось про що-небудь.

Значення в інших словниках

1. поспитатися — поспита́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поспитатися — ПОСПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що спита́тися. – Шлях є, та кудою він провадить? – каже козак. – Треба під'їхати до хуторця [хутірця] й поспитатись (Марко Вовчок); – Хіба ти справді на заробітки йти збираєшся?...  Словник української мови у 20 томах
3. поспитатися — ЗАПИ́ТУВАТИ (звертатися до когось з питанням), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ розм., ЗАПИ́ТУВАТИСЯ розм. — Док.: запита́ти, спита́ти, спита́тися, поспита́тися, запита́тися. — Іще якась надзвичайна сенсація? — підозріливо запитує Стадницький (М.  Словник синонімів української мови
4. поспитатися — ПОСПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що спита́тися. — Шлях є, та кудою він провадить? — каже козак. — Треба під’їхати до хуторця [хутірця] й поспитатись (Вовчок, І, 1955, 323); — Хіба ти справді на заробітки йти збираєшся?...  Словник української мови в 11 томах
5. поспитатися — Поспита́тися, -та́юся, -єшся гл. Спросить, спроситься.  Словник української мови Грінченка