посплутуваний

посплу́туваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посплутувати.

2》 у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним.

Значення в інших словниках

1. посплутуваний — посплу́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посплутуваний — ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до посплу́тувати. Від вітру верхи на деревах посплутувані; // посплу́тувано, безос. пред. 2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним. Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу.  Словник української мови у 20 томах
3. посплутуваний — ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посплу́тувати. 2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним. Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу. Зрідка тільки розривалося вгорі посплутуване гілля (Гр., II, 1963, 292).  Словник української мови в 11 томах