посплутуваний

ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до посплу́тувати.

Від вітру верхи на деревах посплутувані;

// посплу́тувано, безос. пред.

2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним.

Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу. Зрідка тільки розривалося вгорі посплутуване гілля (Б. Грінченко);

// посплу́тувано, безос. пред.

Значення в інших словниках

1. посплутуваний — посплу́туваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. посплутуваний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до посплутувати. 2》 у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посплутуваний — ПОСПЛУ́ТУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до посплу́тувати. 2. у знач. прикм. Який сплутався, став сплутаним. Йшла [Левантина] швидко поміж величезними стовбурами старого лісу. Зрідка тільки розривалося вгорі посплутуване гілля (Гр., II, 1963, 292).  Словник української мови в 11 томах