поспів

по́спів

-у, ч.

1》 Спів, наспів.

2》 Завершення, епілог поетичного твору. Поспів до думи.

Значення в інших словниках

1. поспів — По́спів: — посполу, разом [2,XIII] — разом, спільно [X] спільно, Брати мов зичливі на прадідній ниві працюють поспів. [Звн 126]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. поспів — ПО́СПІВ, у, ч., рідко. 1. Наспів. 2. Заключна частина поетичного твору; епілог. Поспів до думи (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. поспів — По́спів, -ву м. 1) Пѣніе, напѣвъ. 2) Заключеніе, эпилогъ (поэтическаго произведенія). Поспів до думи. К. Дз. 149.  Словник української мови Грінченка