постачений

поста́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до постачити.

|| постачено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. постачений — поста́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. постачений — ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поста́чити. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (О. Гончар); // поста́чено, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
3. постачений — ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поста́чити. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 187); // поста́чено, безос. присудк.  Словник української мови в 11 томах