постачений
ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поста́чити.
Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 187);
// поста́чено, безос. присудк. сл.
Потім говорив ще Мангубі, голова міської думи, що все потрібне буде постачено на броненосець (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17).
Словник української мови (СУМ-11)