1. Словник української мови в 11 томах

постачений

ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поста́чити.

Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Гончар, III, 1959, 187);

// поста́чено, безос. присудк. сл.

Потім говорив ще Мангубі, голова міської думи, що все потрібне буде постачено на броненосець (Панч, Гарні хлопці, 1959, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постачений — поста́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. постачений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до постачити. || постачено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. постачений — ПОСТА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поста́чити. Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (О. Гончар); // поста́чено, безос. пред. Словник української мови у 20 томах