постирати

постира́ти

-аю, -аєш, док., перех.

1》 Стерти, обтерти все чи багато чого-небудь.

|| Витерти (гумкою і т. ін.) що-небудь написане, намальоване.

2》 Часто тручи, згладити нерівності на поверхні чого-небудь.

|| перен. Зробити нерізким, малопомітним; пом'якшити.

3》 Пошкодити або знищити тертям усе чи багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. постирати — постира́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постирати — ПОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Стерти, обтерти все або багато чого-небудь. Візьми он стирок та постирай лави (Сл. Б. Грінченка); Постирала [Маруся] порох з полиць, поставила слоїки на полицях і, впоравшись, вийшла до матері в гостинну (І.  Словник української мови у 20 томах
3. постирати — Постира́ти, -ра́ю, -ра́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. постирати — ПОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Стерти, обтерти все або багато чого-небудь. Візьми он стирок та постирай лави (Сл. Гр.); Постирала [Маруся] порох з полиць, поставила слоїки на полицях і, впоравшись, вийшла до матері в гостинну (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
5. постирати — Постира́ти, -ра́ю, -єш гл. Вытереть, стереть. Візьми он стирок та постирай лави.  Словник української мови Грінченка