Великий тлумачний словник сучасної мови

посторожити

посторожи́ти

-жу, -жиш, док., перех.

Сторожити якийсь час.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. посторожити — посторожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. посторожити — ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш і ПОСТОРОЖУВА́ТИ, жу́ю, жу́єш, док., кого, що. Сторожити якийсь час. – Ну, лягай, Огоньков. Лягай. А ти, дівчино, іди спати. Я біля нього посторожую (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. посторожити — ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. Сторожити якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
  4. посторожити — Посторожити, -жу, -жи́ш гл. Постеречь.  Словник української мови Грінченка