посторожити

ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш і ПОСТОРОЖУВА́ТИ, жу́ю, жу́єш, док., кого, що.

Сторожити якийсь час.

– Ну, лягай, Огоньков. Лягай. А ти, дівчино, іди спати. Я біля нього посторожую (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. посторожити — посторожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посторожити — -жу, -жиш, док., перех. Сторожити якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посторожити — ПОСТОРОЖИ́ТИ, жу́, жи́ш, док., перех. Сторожити якийсь час.  Словник української мови в 11 томах
4. посторожити — Посторожити, -жу, -жи́ш гл. Постеречь.  Словник української мови Грінченка